ПМЕГО Мама-86-Полтава, ГО "ВелоПолтава" та Полтавський осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва в рамках проекту "Тиждень екологічного споживача – 2013: стале харчування*" запрошують бажаючих на «Зелений пікнік: екологія в тарілці», що відбудеться 29 вересня 2013 р. з 11.00 до 13.00 у Дендропарку.
В програмі пікніку заплановано:
1) вело/піша екскурсія екологічними маршрутами Дендропарку, в рамках якої відбудеться знайомство з основними пам’ятками природи Дендропарку, його історією та сучасними перспективами розвитку, екологічними аспектами відпочинку; запрошуємо вас приїхати на екологічно чистому транспорті чи велосипеді.
2) «Зелений пікнік: екологія в тарілці» - дискусійна платформа з питань сталого споживання, зокрема сталого харчування як запоруки здорового та соціально-екологічного способу життя. Учасники мають змогу почастувати стравами Зеленого пікніка, дізнатися про основні аспекти та користь сталого харчування, прийняти участь у кулінарному майстер-класі «Мій пряник» керівник майстер-класу – різьбяр,член Спілки майстрів народного мистецтва України – Маркар’ян В. В.).
3) Майстер клас з екологічного народного мистецтва – для дітей та дорослих буде цікаво прийняти участь у різноманітних екологічних конкурсах, самостійно зробити екологічну іграшку з тканини (керівник майстер-класу – майстер лялькарства, член Спілки майстрів народного мистецтва України, доцент кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ імені В. Г. Короленка – Саєнко Т. В.).
Збір учасників – 11.00 біля центрального входу у Дендропарк. З собою бажано мати: для майстер-класу екологічної іграшки - носові хустинки, різнокольорові клаптики тканини, нитки, ножиці. Для майстер –класу «Мій пряник» - вологі серветки – витерти руки до і після роботи.
Приносьте екологічно чисті продукти для зеленого пікніку!
«Тижні екологічного споживача» в Україні – тижневі концентровані інформаційно-просвітницькі кампанії, що мають на меті популяризацію екологічно відповідального споживання і сфокусовані на одній з актуальних тем сталого споживання – проводяться з 2012 року Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» за підтримки Шведського товариства охорони природи та у співпраці з різними партнерськими організаціями.
Партнер «МАМИ-86» – Шведське товариство охорони природи – вже багато років поспіль кожного жовтня проводить подібні кампанії в своїй країні, завдяки чому вдалося значно підвищити поінформованість населення про переваги дружнього до довкілля способу життя, розвинути законодавчу базу, що заохочує екологічне споживання та забороняє або обмежує пропозицію екологічно шкідливих товарів і послуг, а також сформувати коло екологічно відповідальних виробників та продавців, що зі свого боку сприяють переходу шведського суспільства до більш сталих форм споживання.
Цьогорічна тематика Тижня екологічного споживача присвячена питанню Сталого Харчування.
Стале харчування – один із ключових аспектів сталого споживання, а також простий та доступний звичайним людям спосіб зробити практичний внесок у справу збереження довкілля, долучитися до здорового та екологічно дружнього способу життя. Непроста економічна ситуація та ігнорування протягом багатьох десятиліть екологічних аспектів соціально-економічного життя зумовлюють нинішню низьку екологічну культуру населення України. Відтак питання екологічно-дружнього побуту не є пріоритетними для більшості українських родин. Ідеї екологічно-відповідального ставлення до споживання, які стають дедалі популярнішими у світі, досі не набули значного поширення в українському суспільстві. Українцям бракує відповідних знань та інформації. Утім, з інтеграцією України у світовий інформаційний простір інтерес громадськості до питань екологічного способу життя зростає. З’явилися ініціативні групи та спільноти, які вивчають та пропагують екологічно-дружнє споживання, зокрема харчування, діють Інтернет-форуми та віртуальні платформи з відповідної тематики, збільшується пропозиція харчів, що відповідають принципам сталого харчування. Але недостатнє розуміння громадськістю цих принципів, брак належної уваги з боку ЗМІ, складність пошуку інформації з цих питань заважає поширенню цих ідей. Брак підтримки малих підприємств – виробників харчів, зорієнтованих на місцеві ринки та екологічні технології виробництва і вирощування, і нерозвинена інфраструктура розповсюдження такої продукції не дають можливості задовольнити попит екологічно свідомих громадян. На жаль, політики та управлінці не відносять ці питання до пріоритетних, що, серед іншого, зумовлює недостатність нормативно-правового забезпечення ефективного впровадження сталого споживання. Для переходу українського суспільства на екологічно-дружні моделі харчування вкрай потрібно якнайшвидше розпочати широкий суспільний діалог з цих питань із залученням усіх зацікавлених сторін.
Будь-хто з вас, хто відчуває в собі сили, може створювати покатухи і в цей день і в будь-який інший. Виявляйте винахідливість! НОВИНИ
Сообщение отредактировал ВелоПолтава - Понедельник, 30.09.13, 10:49
Екологічно відповідальне харчування — це така поведінка, коли ви — купуючи та споживаючи харчі — думаєте не тільки про те, що вам, коханим, поїсти, а й про те, чи не об’їдаєте ви при цьому майбутні покоління. Навіть більше: чи не «з’їдаєте» ви за обідом саму матінку-природу?
Важко повірити? На жаль, це так. Наше ставлення до планети Земля як до бездонної діжки вже призвело до того, що ми надто небезпечно наблизилися до цього дна. Земля має властивість відтворювати спожиті нами природні ресурси, поглинати утворені людьми відходи й вилучати викиди парникових газів. Але вона за нами не встигає! Сьогодні для задоволення нашого попиту на відновлювані екологічні ресурси потрібно було б півтори Землі. Якщо наше ставлення до ресурсів не зміниться, ще до середини 21 століття нам потрібно буде вже дві Землі. Але ж насправді вона у нас одна-єдина. Коли мова заходить про шкоду для довкілля, перше, що спадає на думку, це заводи, автомобілі, літаки… Ніхто й не подумає про горнятко ранкової кави чи соковитий стейк за обідом. А даремно. Ось факт: під харчове виробництво зайнято 25 % придатної для проживання землі. Ця галузь відповідає за 70 % спожитої прісної води, 80 % вирубаного лісу та 30 % викидів парникових газів у світі. Виробництво продуктів харчування — головна окрема причина втрати біорізноманіття та зміни в землекористуванні. Або ось: тваринництво відповідає за 18 % ефекту глобального потепління — більше ніж викиди усіх автомобілів, потягів і літаків на Землі. «То що, зовсім не їсти?» Ні, їсти треба — причому смачну й корисну їжу. Просто треба це робити екологічно відповідально. «Знову екологічно відповідальне харчування? Що ж це таке? Як на практиці харчуватися екологічно відповідально?» Є кілька простих правил, дотримання яких не тільки сприятиме зменшенню екологічної шкоди, але й буде корисним для вашого здоров’я, а в більшості випадків ще й заощадить вам трохи грошей. • Перше й найголовніше — не марнуйте продукти харчування. Для цього спочатку не купуйте більше, ніж вам насправді потрібно. Сьогодні від третини до половини усіх вироблених у світі продуктів харчування втрачається або викидається у процесі виробництва й споживання — щорічно від 1,3 до 2 млрд т. Не пасе задніх у цьому марнотратстві й Україна, де на смітник щорічно відправляють понад 7 млн т харчових продуктів. Пам’ятайте, що, викидаючи харчі, разом з грошима ви викидаєте всі ті ресурси — воду, пальне тощо — які були витрачені на їхнє виробництво, переробку, пакування та транспортування. • За будь-якої можливості купуйте так, щоб якомога менше засмічувати Землю. Наприклад, напої краще купувати у скляній тарі. Якщо упаковка тільки «для краси», купуйте без упаковки. Замість двох упаковок по півкіло доцільніше придбати однокілограмову. • Можна обмежити споживання м’яса — насамперед яловичини — до фізіологічно обґрунтованої норми (орієнтовно 150 г на день). Або влаштувати один день без м’яса на тиждень. М’ясні й молочні продукти є одними з найбільш ресурсозатратних і найменш енергоефективних серед усіх наших харчів. Наприклад, на виробництво 1 кг сиру йде понад 5000 л прісної води, а 1 кг яловичини — 15 500 л! • Віддавайте перевагу сезонним, місцевим та органічним продуктам. Несезонні й немісцеві фрукти-овочі означають, що їх привезли здалеку, а отже для доставки спалили пальне і, швидше за все, чимось обробили, щоб зберегти в дорозі. Або їх зберігали у сховищах, на що теж витратили енергію, при цьому частина продукції була втрачена, як це завжди буває при зберіганні. Стосовно органічних харчів, мало того що при їхньому виробництві не використовують пестицидів і мінеральних добрив, що добре для довкілля само собою — ми ще й заощаджуємо енергоресурси, оскільки виробництво хімічних засобів досить енергомістке. Є й інші способи зробити своє харчування екологічно відповідальним, не відмовляючи собі в задоволенні поїсти смачно й з користю для здоров’я. Дізнатися про те, як саме це зробити, можна з багатьох джерел. Ось одне з них: www.greenweek.in.ua. Смачного!
ХАРЧОВЕ МАРНОТРАТСТВО За різними оцінками, від третини до половини усіх вироблених у світі продуктів харчування втрачається або викидається у процесі виробництва й споживання — щорічно від 1,3 до 2 млрд т загальною вартістю приблизно $1 трильйон. Це стільки продуктів, скільки виробляють разом усі країни Африки на південь від Сахари. Причому половина всіх харчів, змарнованих в індустріалізованих країнах підприємствами роздрібної торгівлі та споживачами — 300 млн т щорічно — були придатними для споживання. У той же час, кожна сьома людина на планеті лягає спати голодною, а понад 20 тис. дітей щоденно вмирають від голоду, не доживши до п’яти років (FAO; EC). У середньому кожний споживач у країнах Європи, Північної Америки й Океанії викидає від 95 до 115 кг цілком придатних харчів на рік, тоді як в Африці на південь від Сахари та в Південно-Східній Азії цей показник становить лише 6–11 кг (FAO). При ощадливому ставленні до продуктів харчування середня британська сім’я могла б заощаджувати 650 фунтів на рік (більше $1000), а вся індустрія гостинності (ресторани, паби, готелі) Сполученого Королівства — 724 млн фунтів (понад $1,1 млрд!) (WRAP UK). У Сполучених Штатах середньостатистичний споживач кожного місяця викидає 9 кг харчів, що виливається в $1,56 тис. на рік для сім’ї з чотирьох осіб — 10 % середнього харчового бюджету сім’ї. На День подяки американці спільними зусиллями викидають індичатину загальною вартістю $282 млн (USDA). В Україні на смітник щорічно відправляють понад 7 млн т харчових продуктів вартістю 5,5 млрд грн, причому частка домогосподарств у цьому марнотратстві складає 35–40 %, а його пік припадає на новорічно-різдвяні свята. В українських закладах громадського харчування клієнти залишають в тарілках приблизно 20 % їжі (Держкомстат України; консалтингове агентство «ААА»; компанія «Ресторанний консалтинг»). В Україні пропадає кожен четвертий овоч. Сумарні втрати овочевої продукції становлять 27 % від валового збору або 2,6–3 млн т продукції (без урахування картоплі) (Український клуб аграрного бізнесу). ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ Приблизно третина мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього і ріками виноситься в моря й океани; тільки азоту і фосфору таким шляхом попадає у світовий океан приблизно 62 млн т на рік (Українські підручники онлайн). Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя України надходить величезна кількість фтору, цинку, міді, кобальту, калію тощо. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів (Вісник ЖНАЕУ; Вікіпедія). Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Близько 90 % усіх фунгіцидів, 60 % гербіцидів і 30 % інсектицидів є канцерогенними (Вікіпедія). У дітей, які проживають в районах інтенсивного застосування пестицидів та агрохімікатів, число вроджених аномалій у цілому перевищувало показники в 1,7 разу, хронічних хвороб мигдаликів і аденоїдів — у 3 рази, бронхіальної астми — в 1,5 разу (Журнал «Organic»). Підраховано, що 98 % інсектицидів і фунгіцидів та 60–95 % гербіцидів не досягають об’єктів пригнічення, а завдають шкоди іншим біологічним видам, потрапляють у ґрунт, воду й повітря (Вікіпедія). У США, незважаючи на десятикратне зростання використання пестицидів за чотири останні десятиріччя, загальні втрати сільськогосподарської продукції від різних шкідників, бур’янів і хвороб не знизились, а зросли з 31 до 37 % (Вікіпедія). В Україні досі не вирішена проблема непридатних пестицидів, які залишилися на теренах країни ще з часів Радянського Союзу у величезних кількостях (за даними Мінприроди, станом на початок 2009 р. — понад 22 тис. т). Проте їхня реальна кількість може бути, як мінімум, удвічі більшою, ніж говорять офіційні джерела. Більшість із цих пестицидів є стійкими органічними забруднювачами. Через неналежне зберігання — у напівзруйнованих складах чи навіть просто неба — вони можуть потрапляти до ґрунтів і води, а отже становлять серйозну загрозу для довкілля й здоров’я (ВЕГО «МАМА-86»).
ХАРЧУВАННЯ ТА ЗДОРОВ’Я За даними ВООЗ, через зміну моделей харчування та способу життя людей відбулося зростання захворювань, пов’язаних з неправильним харчуванням, і, як наслідок, непрацездатність і передчасні смерті («Устойчивое потребление», Вільнюс, 2010). За прогнозом ВООЗ, до 2015 року приблизно 2,3 млрд людей у світі матимуть надмірну вагу, а 700 млн страждатиму ожирінням. На діабет, одним з важливих чинників розвитку якого є неправильне харчування, сьогодні хворіють 347 млн людей на планеті. До 2030 року смертність від діабету подвоїться (Think.Eat.Save campaign). За даними ВООЗ, у багатьох європейських країнах з 1980 до 2004 р. кількість людей, що страждають на ожиріння, зросла втричі й продовжує зростати. Один з 12 випадків смерті в ЄС пов’язаний з ожирінням, яке провокує захворювання серцево-судинної системи та рак («Устойчивое потребление», Вільнюс, 2010). Діоксини — група високотоксичних хімічних сполук — є побічними продуктами цілого ряду виробничих процесів, у тому числі виробництва деяких пестицидів. Понад 90 % впливу діоксинів на людей відбувається через харчові продукти, головним чином через м’ясо і молочні продукти, рибу і молюски. Діоксини можуть шкодити репродуктивному здоров’ю та розвитку людини, уражати її імунну систему, викликати гормональні порушення й ракові захворювання (WHO).
РЕСУРСИ, КЛІМАТ, ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ Сьогодні для задоволення нашого попиту на відновлювані екологічні ресурси потрібно було б півтори Землі. Якщо наше ставлення до ресурсів не зміниться, ще до середини 21 століття нам потрібно буде вже дві Землі (Global Footprint Network). Щоб забезпечити всім на Землі такий самий спосіб життя, який веде середня людина в країні з високим рівнем доходу, нам знадобилося б ще 2,6 планети (UNESCO).
Станом на 2007 рік обсяг споживання природних ресурсів в Україні перевищує відновлювальні можливості її екосистеми в 1,6 разу (Global Footprint Network). Харчове марнотратство має подвійний вплив на довкілля — через виробництво продуктів, які ніхто ніколи не їстиме, і через збирання й переробку харчових відходів. Марнування харчів також означає марнування всіх тих ресурсів, які були використані для їхнього виробництва (UNEP). Під харчове виробництво зайнято 25 % придатної для проживання землі. Ця галузь відповідає за 70 % спожитої прісної води, 80 % вирубаного лісу та 30 % викидів парникових газів у світі. Виробництво продуктів харчування — головна окрема причина втрати біорізноманіття та зміни в землекористуванні (UNEP). Понад 30 % глобальних викидів парникових газів спричинені сільськогосподарською діяльністю та змінами в землекористуванні, наприклад, вирубкою лісів (Think.Eat.Save campaign). Тваринництво відповідає за 18 % ефекту глобального потепління — більше ніж викиди усіх автомобілів, потягів і літаків на Землі (GRACE Communications Foundation). Через надмірний вилов 30 % субпопуляцій морської риби сьогодні вважають такими, що перебувають на межі зникнення (Think.Eat.Save campaign). «Водний слід» 1 кг картоплі, тобто загальний обсяг прісної води, використаної на її виробництво, становить майже 1000 л. Водний слід 1 кг пшениці — 1500 л; 1 кг цукру — 1500 л; 1 кг сиру — понад 5000 л; 1 кг яловичини — 15 500 л; 1 кг шоколаду — 24 500 л. На виробництво 1 л безалкогольного напою йде від 340 до 620 л води. Ранкове горнятко чаю «коштуватиме» природі 35 л прісної води, а кави — 140 л (ВЕГО «МАМА-86»; GRACE Communications Foundation). У 2009 р. українське сільське господарство спожило понад 58 млрд т прісної води, з яких понад 35 млрд т у рослинництві та понад 22 млрд т у тваринництві (ВЕГО «МАМА-86»).
Кампанія «Екологія в тарілці» здійснюється Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» у рамках проекту «Зелена зміна» за фінансової підтримки Шведського товариства охорони природи.
ВЕГО «МАМА-86» Вул. Чапаєва 14, офіс 1, Київ 01030 Тел./факс: (44) 234-69-29 Тел.: 227-02-57; (67) 403-26-09 www.mama-86.org.ua info@mama-86.org.ua
Харчуватися екологічно відповідально не означає недоїдати чи їсти некорисне й несмачне. Навпаки! Це означає їсти стільки, скільки потрібно, смачно і з користю для здоров'я, але при цьому не забувати, що наступні покоління теж хотітимуть їсти, і треба дати можливість планеті Земля нагодувати всіх сущих на ній, та й взагалі зберегти життя в його розмаїтті.
Було б наївно вимагати від усіх ураз відмовитися від своїх уподобань і кардинально змінити свою споживчу поведінку. Але кожен може зробити півкроку, крок, потім другий, третій… І хай вони не здаються краплиною в морі, бо море й складається з краплин.
1. Дізнайся Хіба може бути, щоб від вмісту мого кошика в супермаркеті залежало майбутнє планети? Так, може, і це варто знати. В Інтернеті можна знайти безліч ресурсів, пов’язаних з екологічно відповідальним харчуванням («стале харчування», «sustainable food»). Пропонуємо один з таких ресурсів: www.greenweek.in.ua. Зрештою, ми ж не купуємо холодильник без попереднього ретельного дослідження — який? де? за скільки? То чому ж ми маємо бути невігласами в тому, що ми до цього холодильника покладемо? А потім з’їмо!
2. Не марнуй Викидаючи харчі, ми викидаємо разом з ними не тільки власні гроші, але й усі ті величезні ресурси, які були спожиті на те, щоб цю їжу виробити й доставити нам, натомість «подарувавши» планеті зайві пестициди й парникові гази. Є три прості правила, як не марнувати харчі. По-перше, не купуй більше, ніж можеш з’їсти (особливо, якщо мова йде про продукти, які швидко псуються). По-друге, з’їдай спочатку те, що ближче до закінчення терміну придатності. По-третє, використовуй залишки харчів — в Інтернеті можна знайти безліч рецептів, як це зробити. За це тобі подякує не тільки довкілля, але й твій гаманець!
3. Купуй свідомо Це не так вже й складно. Насамперед навчись читати етикетки: як, де і коли вироблено? що містить? Не соромся розпитувати продавців: чи використовували при вирощуванні пестициди? як вигодували тварин? Є вибір води у пластиковій та скляній тарі? Віддай перевагу склу. Замість двох упаковок по півкіло купи одну кілограмову (звісно, якщо тобі справді потрібен цілий кілограм). А ще краще, купуй без упаковки — не роби внесок у гори твердих побутових відходів! Якщо тільки ця упаковка не допомагає довше зберегти продукти.
4. Не об’їдайся м’ясом М’ясні й молочні продукти є одними з найбільш ресурсозатратних і найменш енергоефективних серед усіх наших харчів. Орієнтовна рекомендована норма м’яса на день — приблизно 150 г (звісно, з урахуванням особливостей кожної окремої людини, її загального раціону). Перевищення цієї норми шкодить довкіллю, здоров’ю та гаманцю.
Слід пам’ятати, що на виробництво цієї денної норми м’яса було витрачено величезну кількість води — 615 л, якщо курятина, 690 л, якщо свинина, і 2025 л (!), якщо яловичина. З точки зору того ж таки «водного сліду», вибираючи м’ясо, варто віддавати перевагу м’ясу тварин, відгодованих на пасовиську. А ще можна запровадити один день на тиждень зовсім без м’яса. Хіба це неможливо?
5. Їж сезонне та місцеве І для довкілля, і для здоров’я краще купувати овочі та фрукти, вирощені якнайближче до місця де ти живеш, і «в сезон». Якщо вони привезені здалеку, це означає, що для їхньої доставки була спалена певна кількість пального, і, швидше за все, їх чимось обробили, щоб зберегти. Це ж стосується несезонних овочів і фруктів: їх або привезли з тих країв, де зараз сезон, або зберігали у сховищах — з неминучими втратами продукції як такої та її поживних властивостей.
Є одна цікава порада: в сезон треба наїстися улюбленої городини й плодів донесхочу, щоб не в сезон на неї вже й дивитися не хотілося.
6. Купуй органічне Це, мабуть єдиний крок назустріч природі, який вимагає певних додаткових витрат з власної кишені. Хоча, це якщо не враховувати вартість лікування в майбутньому.
Органічне фермерство не використовує пестицидів і мінеральних добрив, виробництво яких до того ж досить енергомістке. Тобто, споживаючи органічні продукти, ти приносиш користь своєму здоров’ю та подвійну користь довкіллю. Є за що платити!
7. Уникай оброблених продуктів і напівфабрикатів Їсти свіжі, а не заморожені чи консервовані фрукти й овочі не тільки корисніше, а й екологічніше. Технологічна обробка продуктів використовує багато енергії, води та матеріалів для охолодження, пакування, транспортування. Одним з наслідків виробництва й споживання такої продукції є утворення великої кількості відходів.
Така сама історія й з напівфабрикатами: на їхнє виробництво та зберігання йде додаткова енергія.
8. Вирощуй власне Якщо є клаптик землі, час і натхнення, спробуй хоча б частково замінити покупні харчі вирощеними самостійно — звісно, без пестицидів і мінеральних добрив. Ця їжа буде і сезонною, і місцевою, і органічною, і необробленою! А ще — навряд чи ти так легко викинеш результати праці «в поті чола свого», як харчі, отримані за гроші.
9. Готуй сам У будь-якому книжковому магазині — не кажучи вже про Інтернет — можна знайти рецепти на будь-який смак. Крім морального задоволення від майстерно приготованої страви, ти суттєво покращиш своє фінансове становище. І справа не тільки в тому, що вартість обіду в ресторані включає — крім продуктів як таких — ще й зарплату персоналу, оренду приміщення, цілий букет податків і ще бозна що. Справа в тому, що з приготовленого вдома можна з’їсти саме стільки, скільки справді потрібно, а решту залишити на завтра чи післязавтра. У ресторані ж те, що ти недоїв, піде в сміття. А чайові тепер можеш залишити собі!\
10. Поширюй знання Ефект від того, про що ти щойно дізнався, буде набагато більшим, якщо ти розкажеш про це іншим. А ще краще — підкріпиш свою розповідь власним прикладом: роби як я, роби зі мною, роби краще за мене!
ДОБРЕ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ — КОРИСНО ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
Кампанія «Екологія в тарілці» здійснюється Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» у рамках проекту «Зелена зміна» за фінансової підтримки Шведського товариства охорони природи.
