Чигирин-Холодний Яр - Форум
БЫСТРЕЕ ВЕТРА ПОЛТАВСКАЯ ВЕЛОЖИЗНЬ Вторник, 11.08.20, 00:17
Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость | RSS
Все, кто только зарегистрировался и хочет общаться на форуме, перейдите, пожалуйста, по этой ссылке! -------------

Полтавский канал для взаимопомощи и общения на дорогах • Для рации: LPD 69 канал (434.775 МГц) • Для смартфона: Zello-канал «Полтава велосипедная»
[ Новые сообщения форума · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Модератор форума: ViX, Syom  
Форум » Велофорум » Велотуризм » Отчеты » Чигирин-Холодний Яр (або один день у королівстві семи вітрів і тисячі пагорбів)
Чигирин-Холодний Яр
корчмар_з_ОкінавиДата: Пятница, 15.06.12, 16:03 | Сообщение # 1
Группа: Субмодераторы
Сообщений: 2922
Замечания: 0%
Статус: Offline
Учасники:
Корчмар _з_Oкінави, Алевтина, Брандашмыг, ЛюдМила

Тип подорожі: Велосипедно-краєзнавчопізнавальна

Дата подорожі: 10 червня 2012 р.

Маршрут: Чигирин, Суботів, Буда

Технічна інформація.
Їхали мікроавтобусом 4 чоловіки + водій з п’ятьма велосипедами: 2 без коліс в салоні у вантажному відсіку, 3 зібрані на велокріпленнях. Виїхали в 6 годин з Полтави через Світловодськ з висадкою в Чигирині.


5:30 збір на місці зустрічі, завантаження велосипедів у мікроавтобус. 6:00 початок подорожі. 10:00 Висадка в Чигирині, вивантаження речей. 10:30 початок екскурсії Чигирином. 11:00 виїзд на Суботів, Медведівку, Живун, Буду. 18:00 Буда, завантаження велосипедів у мікроавтобус. 20:00 виїзд на Полтаву.

Якими я побачив ту поїздку і ті місця Скажу наперед, бо ці враження головні і не хочу щоби вони втратилися серед подальшого тексту. Всі міста і села, куди ми потрапили, виявилися надзвичайно чистими, прибраними і охайними. Полтава і села, де я буваю, тихенько палять у стороці і смітять собі бичками під ноги. Ми, певно, багатші, але чистота тих місць вражаючі. Історично-заповідні місця, які ми шукали і побачили знаходяться також в ідеальному стані: чисто, привабливо оформлені, наявні щити з додатковою інформацією, урни. Багато церкв, каплички чи не на кожному заповідному місці. Помітний рух козацтва і інших національно спрямованих течій. 100% України - не можна не закохатися, при тому, що я не націоналіст у розумінні українців.

Самі чигиринські землі надзвичайної краси, вкриті високими пагорбами, ярами, річечками і озерцями-ставочками. Багато лісків, садочків і, загалом, дерев більше ніж у нас. Незважаючи на спеку , сильний гарячий зустрічний вітер в поєднанні з тягунами без кінця і краю що були були виснажливими,- навколо діялася така неймовірна краса, і її ніщо не могло заглушити.

Загальний наш трек мав скласти біля 60-70 кілометрів, та ніхто не чекав тих висот, вітру, спеки. Обіцяні дощики в чистому небі не народилися. По факту, ми не вклалися в спланований графік і на місце зустрічі вже не встигли. Сем під’їхав до Буди, звідки нас забрав майже з-під гілок тисячолітнього дуба неймовірної краси, як на мене.
Там же я згадав для чого вигаданий гірський велосипед, для чого потрібна найменша зірка системи і найбільша касети.

Детальніше

На форумі за 2 дні до поїздки Сем виклав намір їхати на Черкащину і згоду взяти чотирьох охочих самостійно там покататися. Виклав кілька можливих маршрутів якими можна було би поїхати: катати вздовж Дніпра до Чигирина зі Світловодська, чи то дивитися околиці Чигирина і саме місто, чи дивитися Черкаси і красу того міста і його околиці, чи вигадати щось своє. ЛюдМила, побачивши, запропонувала нам, ми погодилися відразу. Маршрутом обрали Чигирин і артифакти околиць. Я заморочився в суботу з треком. В неділю рано вранці виїхали.

Проїзджали повз Світловодськ. Місто виживає, промисловість стоїть, дороги погані. Проте, катнутиСвітловодськом варто. Він виходить на водосховище, серед міста величезний парк, шлюзи для кораблів, є яхтклуб, пляжі. Місто, скоріше за все, безпробудно пиячить. Як колись ще поїдемо – неодмінно катну.

Чигирин - столиця козацтва за Хмельницького. Невелике, надзвичайно чисте місто. Чигиринці здалися привітними, відкритими людьми. Місто воліє розвивати туризм, як я зрозумів. Велику допомогу цьому зробив президент Ющенко. Проте, що він хотів зробити ту зону екологічно чистою територією, тому не дав розвивати промисловість. Принаймні так сказав хтось з місцевих.
Місто, зі слів, не розкошує. Дороги здалися трохи кращими наших, деякі, що за містом шосери би зацінили. Часу оглядати було замало, тому дивилися лише пару відомих місць: Замкову гору з бастіоном Дорошенка, парком і пам’ятником Хмельницькому та відбудовану резиденцію Богдана Хмельницького (відбудовані приміщення, цікаво бути і на подвір'ї, сама експозиція ще не наповнена і коли буде – ніхто не знає, але на територоії ведуться роботи). В місті є кілька музеїв, оцінити не встигли через насичену програму, відповідно «приховані» цікавинки міста теж залишилися прихованими)).




Село Суботів. Хутір Суботів належав шляхтичам Хмельницьким, тут і народився Богдан Хмельницький. Ми проїхали крізь село, зупинялися тількі біля відомої церкви і трьох криниць. Іллінська церква, що зображена на 5-ти гривнях, слугувала усипальницею Б.Хмельницького і його сина. Самі останки втрачені. Навколо прибрано, подвір’я гарно оформлене. Варто зайти в церкву, в середині дуже красивий різний червоно-золотий іконостас. В центрі села кілька гарних ресторанних комплексів козацької тематики. Певно в селі ще щось повинно бути. Та ніколи.



Однією з сільских вулиць доїхали до трьох криниць, що вириті за часів Богдана. Власне це 3 джерела з цілющою водою повною срібла. Причому всі три джерела абсолютно різні за хімічним складом і зливаються в один струмінь. Вода надзвичайно смачна, смачніша навіть за знаменитий Живун, який буде далі. Поруч капличка з чудотворною іконою.



Далі була спека, зупинялися на обід, поїхали в Медведівку дивитися криницю знаменитого гайдамаки Максима Залізняка. Неподалік неї знаходилася хата його батьків. Особливо дивитися там нічого. Криниця забита дошками, навколо багато сміття, нещодавно хтось бухав. Я прибрав сміття до купи, пофоткали, поїхали далі. Прямуючи до тисячолітнього дуба з Суботова, ви все одно будете поїзджати повз.


Потім їхали до знаменитого джерела Живун. Треба їхати трасою, а від неї малопомітна дорога у ліс. Це і є край Холодного Яру. На треку все є. Холодний Яр – це ліс у глибоких ярах, дуже красивий, багато комарів. Але найбільше вразила кількість красивих метеликів, що літали наче у лісах ельфів один за одним біля Живуна. Я такого ніколи не бачив. Не доїзджаючи до джерела є живописне лісове озерце. До джерела люди приїзджають машинами з тарою здалеку. Вода тече дуже тоненькою цівкою, лише літр за хвилину десь. Кажуть цілюще, срібне і т.д.. Нам довелося доволі довго стояти у черзі набираючи по півлітри кожному. Правда це був вихідний день.




Наступним було село Буда і відомий тисячолітній дуб Максима Залізняка. Чому саме Максима Залізняка - хтозна, бо дубу вже тоді було років 800. Трек від невідомо кого, як він був записаний – одному Богу відомо. Прийшлося перепланувати дорогу «на коліні», бо через ліс з таким треком їхати неможливо. Виїхали на асфальтну дорогу, потім вона перетворилася у бруківку, причому таку, що велосипедом там їхати жахливо. По обидва боки там йдуть короткі вузькі стежечки то з одного боку, то з іншого, якими рухаються на велосипедах місцеві жителі. Коли ми усвідомили, що це, насправді, теж 100%-ві велодоріжки, ми довго сміялися. Часом проїзджали біля самих ніг бабусеньок на лавках)). Після того села дорога перейшла в асфальт, там ми звернули на польову дорогу серед полів на пагорбах. Все те на заході сонця було неймовірної краси. Нею до Буди їхати десь кілометри три, здається.
Заїхали в Буду, центральна дорога там впирається фактично в той дуб Залізняка. Неподалік знаходиться гарний ресторан з музеєм, експонати якого зібрав її власник. Доречі він місцевий отаман їхнього козацького куреня, доволі багата і поважна людина. Тут же він будує церкву, на якій висить чорний прапор з написом «Воля або смерть». Дуб – величне і гарне дерево, що зачаровує. Наші диканські дуби набагато менші. За деревом ведуть догляд і охороняють, завжди поруч стоїть охоронець. Прохід туди коштує 2 гривні. Вік його більше 1100 років. Він старший за саму християнську Україну. Знаючи це і стоючи поруч - завмираєш. Росте він він біля підніжжя пагорба.


Далі ми відпочивали, під’їхав Сем, завантажилися і поїхали на додому. По дорозі доїхали до Мотронинського жіночого монастира. В середину, здається не пускають. Доволі гарні споруди зовні. По другу сторону дороги у яру знаходиться джерело святого Онуфрія. Теж, кажуть, цілюща.
От і все. Далі була Полтава.


На останок
Сказати, що все, що я побачив мені сподобалося – нічого не сказати. Дуже кайфово було би розрахувати наш маршрут на два дні – не прийшлося б нестися галопом і було би більше часу на огляд, захватили би більше місць.
Ще можна розробити маршрут по срібним джерелам, взяти малих пляшок, зібрати воду з різних джерел і привезти те все близьким людям. Певен, що такий подарунок їм дуже сподабається. Ми завітали лише в ті місця, що я понаходив за вечір, гадаю варто поспілкуватися на черкаському форумі велосипедистів і попитати про інші джерела і цікавинки.

Трек Можете взяти звідси. Цю карту буду доповнювати.
Основна моя помилка при плануванні була в тому, що не взяв до уваги перепад висот, що важливо в обмежених часових рамках. Відверто кажучи, не чекав такого… Середню швидкість теж варто планувати меншу, спеку люди переносять по-різному – варто брати до уваги ще те, що може не бути можливості рухатися при сонці в зеніті. Прогноз погоди може не справдитися. Взяті чужі треки можуть бути намальовані від лівої ноги, проїхані з GPS-приймачем циганського виробництва з похибкою +- 400 метрів і викладені в інтернеті.
Трек, що виклав - Чигирин-Буда доволі точний, особливо не блукали. Від Буди на Мотронинський монастир ми їхали вже у мікроавтобусі. Маю надію, що стане кому у приході.

Подяки
Люді, що підштовхнула до подорожі.
Сему за транспорт, за евакуацію з Буди, за рекомендації де що подивитися, за цікаву суперечку дорогою додому, та інші байки.
Алевтині, за чудові знімки і незалежну думку щодо будь-чого будь-коли.
Ромчику, що на нього можна покластися у будь-якій ситуації.

Окремий привіт з Полтави і подяка чигиринському кобзару Миколі Пушкарю за ті 40 хвилин сміху, доброї розмови і пісень, що він нам подарував. Все те я запам’ятаю до самого кінця. Дякуємо Вам, що трапилися на нашому шляху.


Сообщение отредактировал корчмар_з_Окінави - Пятница, 15.06.12, 20:29
 
SAMДата: Пятница, 15.06.12, 17:24 | Сообщение # 2
Группа: Проверенные
Сообщений: 3861
Замечания: 0%
Статус: Offline
Кадик делает карьеру! biggrin Уже до микроавтобуса дорос!!! biggrin

Несколько мыслей вслух:

-наверное выезжать надо было на часок раньше (больше ходового времени по утренней прохладе)
-очень неплохо планировать трек так, чтобы в зной ехать лесными второстепенными дорогами (в ярах даже днем довольно прохладно!).

К моему огромному сожалению доступного транспорта в те края просто нет, даже какой-то поезд до Смелы (по словам Коли Ориона) уже отменили sad

Но сами места действительно потрясающие, краевиды такие, что дух захватывает!

Немного жаль, что ребята дошли только до дуба Железняка, оттуда можно было второстепенным асфальтом слететь к трассе Чигирин-Черкассы (один-два легких тягуна и длиннная-длинная дорога вниз!). biggrin

Ну и мои комплименты участникам - как водитель, ответственно заявляю, в хорошей компании крутить баранку сплошное удовольствие! biggrin
 
корчмар_з_ОкінавиДата: Пятница, 15.06.12, 17:36 | Сообщение # 3
Группа: Субмодераторы
Сообщений: 2922
Замечания: 0%
Статус: Offline
можна зробити похід на 3-4 дні, тоді маршрут можна спланувати між містами з нормальним рухом транспорту з Полтави. велосипедом - не пішки ж)
а в тих краях ще дивитися-не-передивитися.. навіть Дніпра не відчули)


Сообщение отредактировал корчмар_з_Окінави - Пятница, 15.06.12, 17:41
 
SAMДата: Пятница, 15.06.12, 17:58 | Сообщение # 4
Группа: Проверенные
Сообщений: 3861
Замечания: 0%
Статус: Offline
корчмар_з_Окінави, Женя! Только что создал тему на 2 полных ходовых дня с общим направлением из Черкасс на Чигирин. Там Днепр предусмотрен! smile
 
корчмар_з_ОкінавиДата: Пятница, 15.06.12, 20:43 | Сообщение # 5
Группа: Субмодераторы
Сообщений: 2922
Замечания: 0%
Статус: Offline
SAM, та ну.. я би зробив перерву і переварив що бачив. та і поїхав би дещо інакше. треба поміркувати!
 
Форум » Велофорум » Велотуризм » Отчеты » Чигирин-Холодний Яр (або один день у королівстві семи вітрів і тисячі пагорбів)
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:


Copyright MyCorp © 2020 Хостинг от uCoz